У цій книжці на основі трансцендентально-прагматичного методу обґрунтовується етика дискурсу з перспективи ґлобальної відповідальності за майбутнє людства, що здійснюється через  порівняння з онтологічним обґрунтуванням етики відповідальності для технологічної цивілізації Ганса Йонаса та дис­курс-етичної відповідальності К.-О. Апеля. 

У монографії розглядаються також прикладні аспекти дис­курсивної етики, її застосування у вирішенні проблем практичної філософії, зокрема філософії політики, теорії господарства, а також атомної енергетики та доімплантаційної діаґностики.

Для науковців, студентів і аспірантів, які цікавляться проблемами практичної та соціальної філософій, філософії моралі, етики та екології.

Специфіка філософсько-антропологічного знання подана в монографії через поєднання трансцендентних характеристик буття людини у світі з аналізом  суспільного самопочування та персональної саморефлексії сучасної людини. Визначальні ж виміри сучасного філософсько-антропологічного знання розкриваються через цілу низку проблемних зрізів: питання самореференції людського; філософська антропологія як метаантропологія, її місце серед інших проектів людинознавства; соціокультурні параметри пізнання; взаємозв’язок буттєвого досвіду та діяльнісної активності; етичні виміри буття сучасної людини, а також виміри комунікативного простору, когнітивного, проект Модерну та проблема визначення свободи як вступ до правової антропології. Для філософів, суспільствознавців та студентів вишів.

Монографію присвячено аналізу причин невизначеності розвитку суспільства. Автор доходить висновку, що невизначеність та перетвореність є фундаментальними характеристиками соціальності. Пристосовуючи реальність до людського сприйняття схеми, парадигми сприйняття так чи інакше перетворюють, спотворюють світ, при-множуючи його невизначеність... У згаданому контексті автор розглядає і поняття ідентичності. Ідентичності, на думку автора, завжди включені до загальнішої інтер-претації реальності, вбудовані в символічний універсум із його теоретичними легі-тимаціями; і змінюються вони разом із характером останніх.
Значну увагу автор приділяє змінам, яких зазнають ідентичності за умов глобаліза-ції та віртуалізації суспільств, насамперед кризі ідентичності нації-держави. Дослід-жуються різноманітні стратегії ідентифікацій етнічностей, національна ідентичність як політичний проект та дискурс, мультикультурні альтернативи стратегій політичної ідентифікації, зміни парадигм ідентифікації в умовах суспільства споживання.
Монографія буде корисною викладачам, студентам та широкому загалу читачів.

Новая книга автора – хроника событий, произошедших после Майдана-2. Своеобразие авторских комментариев и анализа заключается в том, что он, в первую очередь, описывает те события, в которых принимал участие. Критическое перо автора откровенно характеризует не только психологическое состояние российской «элиты» и подвластного ей населения. Нелицеприятно освещена деятельность и номенклатуры отечественной. Имеющиеся в книге исторические экскурсы служат объяснением причин и предпосылок подлой гибридной войны, развязанной против Украины бывшей метрополией, не желающей расставаться с имперским статусом. Для широкого круга читателей.